Соціальна служба стає ближчою до людей Автор: Сергій ШВЕЦЬ
Міністерство праці та соціальної політики взялося за розв’язання проблеми черг у своїх місцевих управліннях праці та соціального захисту населення. З огляду на те, що кількість людей, які звертаються за субсидіями, після подорожчання комунальних послуг істотно зросла, це завдання видається більш ніж актуальним.
Запровадження сучасних стандартів в організації прийому громадян, які звертаються за призначенням соціальної допомоги, стало можливим завдяки проекту, який міністерство реалізує спільно зі Світовим банком. Головна його ідея — створення системи єдиного вікна, а також технічна модернізація місцевих управлінь праці та соціального захисту населення. Про те, як впроваджується проект і чи вдається досягти запланованого, — в інтерв’ю заступника міністра праці та соціальної політики Віктора ДЬЯЧЕНКА.
— Вікторе Миколайовичу, через місцеві управління проходить величезний потік людей, а після підвищення комунальних тарифів він став іще більшим. Скільки загалом українців сьогодні отримують державну допомогу?
— Різні види соціальної допомоги від держави отримують близько 4 млн. громадян, і їх облік нині передбачається впорядкувати. Буде сформовано єдину базу даних одержувачів державної допомоги, з урахуванням реєстрів Державної податкової адміністрації, Пенсійного фонду України, Державної служби зайнятості, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, державних органів реєстрації актів цивільного стану та баз даних інших органів центральної виконавчої влади.
— Наскільки вдається «без зупинки виробництва» впроваджувати нову технологію прийому громадян у рамках проекту удосконалення системи соціальної допомоги?
— Застосування єдиної технології прийому громадян за однією заявою починалося як експеримент, і тепер ми бачимо, що він є вдалим. Результати роботи вражають. Швидкість обробки заяв зросла в кілька разів, черги практично зникли. Я хотів би особливо наголосити на такому елементі нової технології, як перехід до щоденного прийому громадян. Такий прийом проводиться без закриття управління на обідню перерву. Поки що цей порядок запроваджується у 20 районних управліннях праці та соціального захисту населення, залучених до експерименту.
Втім управлінь, що працюють за новою технологією, на сьогодні вже більше. Приємно, що ініціатива щодо залучення до проекту йде знизу.
— Хотілося б детальніше дізнатися, як це виглядає на практиці...
— Для прикладу візьмімо Маловисківський район Кіровоградської області. Вже зараз заявники можуть отримати інформацію чи прийти на прийом до місцевого управління праці в зручний для них день і час, попередньо записатися на прийом по телефону, отримати необхідну довідку. Працює «гаряча лінія», за допомогою якої спеціалісти консультують уcіx бажаючих. Як наслідок, підвищилась якість обслуговування, зменшилися черги, скоротився час оформлення документів. Термін між поданням заяви і отриманням соціальної допомоги скоротився з 42 до 24 днів.
Перше, що побачать люди в оновлених приміщеннях, — це сучасна приймальня. Принцип її роботи має бути такий: максимум спілкування всередині управління, мінімум інстанцій, залучених до визначення долі звернення. Приймальня матиме п’ять секторів. Спершу — інформаційний, де кожен може ознайомитися з видами допомоги, процедурою оформлення заяви, переліком документів і спеціальними вимогами до заявника. Далі — консультативно-реєстраційний, який працює з відвідувачами, котрі зібрали всі необхідні документи, перевіряє їх і надає відповідні консультації. Це дуже важлива робота, тому що нерідко люди, вистоявши в черзі до спеціаліста управління, дізнаються, що зібрали неповний перелік документів або зібрали неправильно. Окремий сектор приймальні призначений для очікування і заповнення заяв.
Важливо також, щоб будівля, в якій працює управління, мала сучасний вигляд і до неї приємно було зайти. Про це подбали, скажімо, у Знам’янці Кіровоградської області: міськвиконком сприяв виділенню нового приміщення для управління, там виконано ремонт, обладнано простору приймальню громадян. Не стоїть осторонь цієї роботи й керівництво області. Завдяки рішенням облради вдалося виділити нові та розширити існуючі приміщення дев’яти управлінням праці та соціального захисту населення. Сільські та селищні ради забезпечили сприятливі умови прийому документів від громадян на всі види державної допомоги.
— У країнах ЄС активно використовується так званий соціальний паспорт. Що це таке і чи правда, що найближчим часом цей документ отримають і українці?
— Такі плани справді є. Думаю, що найближчим часом стане можливим запровадити пластикову чи іншого виду картку — так званий соціальний паспорт особи. Це дасть змогу зробити державну допомогу більш адресною. На соціальну картку планується також перевести програму житлових субсидій, зробивши її елементом системи готівкових соціальних виплат.
Надання всіх видів державної соціальної допомоги здійснюватиметься за однією заявою. Також можна з упевненістю стверджувати, що соціальна служба стане ще ближчою до людей.
— Відомо, що проект удосконалення системи соціальної допомоги фінансується за рахунок кредиту Світового банку. А кошти місцевих бюджетів на реалізацію проекту використовуються?
— Проект «Основні напрямки вдосконалення системи соціальних виплат населенню» реалізується за рахунок коштів державного бюджету України та місцевих бюджетів, а не тільки коштом позики Світового банку. Я хочу наголосити, що роль місцевих органів влади у цій справі є першочерговою. Йдеться не лише про контроль за фінансовими ресурсами, які перераховуються державним структурам для надання соціальних послуг. Потрібно на місцевому рівні створити механізми контролю за якістю цих послуг, оптимізувати процеси у сфері надання всіх видів соціальної допомоги, вдосконалити структуру управлінь, чітко розподілити обов’язки між спеціалістами та переглянути режими роботи, зрештою, привести до належного стану приміщення управлінь. Усе це — сфера впливу місцевих органів влади.
— На який термін розрахований проект удосконалення системи соціальної допомоги?
— Основні напрями проекту реалізовуватимуться в три етапи. Перший (2006 рік і перше півріччя 2007-го) передбачає затвердження заходів на центральному і місцевому рівнях, розробку і прийняття законів та інших нормативно-правових актів з питань удосконалення системи соціальних виплат. Наступний етап (друге півріччя 2007-го — 2008 рік) буде присвячено впровадженню єдиної технології прийому громадян та інформуванню громадськості, технічному переоснащенню системи державної соціальної допомоги, перенавчанню та атестації персоналу. На заключному етапі (2009 рік) формування цілісної системи управління та контролю за наданням соціальних виплат населенню має бути завершене.
Головна мета проекту — запровадження в Україні якісно нового рівня організації адресної підтримки незахищених верств населення. Досягти цього передбачається шляхом комплексного підходу до надання допомоги інвалідам, одиноким, багатодітним родинам і людям похилого віку.
Успішна реалізація проекту має підвищити вплив державної допомоги на зниження масштабів бідності, посилення адресності державної соціальної допомоги. Руки мають дійти і до розробки та впровадження сучасних стандартів обслуговування населення, організації прийому громадян, і до створення сучасного, інтегрованого програмного забезпечення для призначення всіх видів допомоги за однією заявою. А про впорядкування та належне технічне оснащення приміщень місцевих управлінь праці та соціального захисту населення ми вже казали.
— Ви вважаєте, що 2009 року реалізацію проекту вдасться завершити у повному обсязі?
— Практично так. Більше того, за нашими оцінками, перейти на нову систему прийому громадян уже нині готова майже половина управлінь на місцях. І хоча потрібно ще чимало зробити, аби система соціального захисту в нашій країні відповідала європейським зразкам, проект уже став реалією українського життя, отже, йому бути.
На це вказує і той інтерес до поліпшення рівня соціальної допомоги, який ми бачимо в суспільстві, серед працівників газет, радіо і телебачення. 25 квітня ц.р. у рамках проекту відбувся прес-тур до районних управлінь в містах Сміла Черкаської та Миронівка Київської областей, які працюють в умовах експерименту. Господарі змогли похвалитися капітально відремонтованими приміщеннями, комп’ютерною базою даних і діючим архівом, але не тільки цим. І Миронівське, і Смілянське районні управління праці та соціального захисту населення обладнані пандусами для забезпечення безбар’єрності та зручності пересування інвалідів на візках. Це — приклад, гідний повсюдного наслідування.
Copyright © 1994-2008. «Дзеркало тижня» Всi права захищенi.
http://www.dt.ua/2000/2650/59450/
№ 21 (650) 2 — 8 червня 2007